Грузинська абетка була створена у 5 столітті. У 864 році з'явився перший чітко датований рукопис «Мравалтаві». У 1629 році з'явилося перше видання грузинською мовою у Римі, а 1819 — перше періодичне видання грузинською мовою — «Сакартвелос газети».
Грузинська мова є основною мовою спілкування для 3,9 мільйонів людей в самій Грузії (83 відсотка від населення), та, приблизно, для 500 000 за кордоном (в основному, в Туреччині, Ірані, Росії, США, та Європі). Грузинська є літературною мовою для всіх етнічних груп Грузії.
Грузинський алфавіт налічує 33 літери (5 голосних і 28 приголосних). Написання літер унікальне: його неможливо порівняти з жодним іншим алфавітом світу.
Грузинська мова має багату систему словотвору. Використовуючи корінь і добавляючи певні визначені суфікси та префікси, з одного кореня можна утворити дуже багато прикметників та прислівників.
Грузинська мова має двадцяткову систему числення. Такі ж системи використовуються у старофранцузькій та баскській мовах, проте у більшості народів Європи переважає десяткова система числення, зокрема і в Україні. Для того, щоби назвати число більше 20 і менше ста, кажуть спочатку скільки двадцяток містить дане число і додають число, що залишається. Для прикладу, число 93 називають так: ოთხმოცდაცამეტი, (otkh-m-ots-da-tsamet'i) тобто чотири-рази-двадцять-і-тринадцять.
Грузинська мова є аглютинативною. Є спеціальні префікси та суфікси, які додаються у певному порядку для формування дієслів.
